Дорога моя донечка

Вероніка виросла без батька: двадцять років тому він кинув її мати, дівчину з провінції, на сьомому місяці вагітності. Під час передчасних пологів та померла. Ніку виховала тітка. Вже дорослу племінницю вона повідомила, що її батька звуть Федір Славянов, він вчений, голова великого НДІ, живе зараз у Москві. Вероніка задумала розшукати його і помститися за смерть матері.
Героїня їде до столиці, влаштовується покоївкою в дім батька і, ламаючи себе, починає «партизанську» діяльність, старанно підігріваючи в собі ненависть до «негідника». Позбавлена батьківської любові, вона намагається домогтися хоча б почуття ненависті. Але в цей час в батьківський будинок приїжджає син Федора та його дружини Марини Володимир. Він з першого погляду закохується в Вероніку.
У фільмі є ще одна героїня - вихованка дитбудинку Оля. Вона вихована на принципі «людина людині вовк», але - іноді в обхід будь-яких законів моралі - жадібно домагається любові і визнання.