Сій вчасно - вродить рясно. Українські селекціонери вивели пшеницю з надвисокою врожайністю. Замість трьох тонн зерна з гектара, як збирають у середньому по країні, тут обіцяють 10-ть. Сорти поділені за призначенням. Кормові, хлібні та навіть пивні колоски оцінювала Алла Щоличева.

Аби ця приказка була актуальною, академік Володимир Моргун усе життя створює нові сорти. В його кабінеті на книжкових полицях - хлібини. Це найкращі українські сорти. 

Володимир Моргун, академік НАН України, директор інституту фізіології рослин і генетики:

- Оце випічка державна. випічка із 100 грамів борошна. От якщо сто грамів борошна випечеш, то буде сто двадцять грам хліба. Хліб цей наскільки має якісний білок і клейковину, що якщо свіжий отак придавити, то він повертає форму назад.

Щоб врожай озимих збільшився у п'ять разів, у лабораторіях інституту чаклували роками. Тепер для вітчизняних аграріїв збирати 10 тонн зерна з гектара замість трьох - стане реальністю. 

Алла Щоличева, журналіст:

- На цій плантації ростуть так звані демонстраційні види. Тут зібрані найновіші та найврожайніші сорти пшениці. Ось наприклад: "Володарка", "Богдана". Але гордість генетиків це "Смуглянка", адже з її колосся можна зібрати втричі більше хліба.

Він першим зробив ставку на новий злак - і тепер його бізнес заколосився. У себе на Вінничині пан Микола вирощує саме таку пшеницю.

Микола Кучер, директор агрофірми:

- В минулому році ми Смуглянки отримали по 75,80,85 центнерів. І це не тільки що вона дає, а ще й якісна пшениця. По білку, по клейковині - пшениця, яка завжди дає третій клас.

А це перша пшениця, з якої можна варити пиво. Нещодавно селекціонери вивели спеціалізований сорт - для хліба в нього якість надто низька, а от для виробництва хмільного напою - якраз щедрий урожай.

Сергій Братущак, науковий співробітник інституту фізіології рослин і генетики, кандидат біологічних наук:

- Генетичний потенціал цього сорту 80-90 центнерів, але все залежить від агрокліматичних умов, від агрофону і від багатства господаря, який хоче вирощувати цей сорт.

Лабораторна пшениця не боїться ані морозів, ані посухи - за її насінням в інституті генетики вже вишикувалася черга. Але щоб зібрати диво-врожай - не достатньо просто посіяти диво-сорт. Без необхідної кількості добрив високих хлібів годі чекати.

Алла Щоличева, Іван Єрмаков, Дмитро Поденко, К1.

Ми, звісно, пишаємось винахідливістю наших науковців, але без практичного застосування і державної підтримки їхні ідеї - як це буває - можуть так і залишитися на паперах. Саме так. Тим паче, що ідеї ці варті реалізації. Взяти бодай пиво. Це ж виходить, що нарешті з'явиться більше напоїв, у яких є справжній хміль, а не лише спирт. А про пиво можна говорити в ефірі? Ми ж не п'ємо. Ми говоримо.