Наодинці з природою і Богом. Так ще у 13 столітті вирішили жити засновники Манявського чоловічого православного монастиря. За особливий аскетизм і суворий статут його називають скитом. Колись скиту підпорядковувалися сім монастирів у Молдові та Галичині. Ченці з Маняви засновували нові обителі. А сам монастир був незалежний і не звітував жодному релігійному центру.
Наодинці з природою і Богом. Так ще у 13 столітті вирішили жити засновники Манявського чоловічого православного монастиря. За особливий аскетизм і суворий статут його називають скитом. Колись скиту підпорядковувалися сім монастирів у Молдові та Галичині. Ченці з Маняви засновували нові обителі. А сам монастир був незалежний і не звітував жодному релігійному центру. К1 продовжує серіал "Світ за очі". Паломництво в Маняву під час Великого посту здійснила і Дарина Горова.
Дарина Горова, журналіст:
- Відомий науковець Іван Вагилевич побував у Маняві майже 200 років тому. Він записав від старожилів історію походження монастиря. Мовляв, прийшли сюди двоє монахів аж із Києва. Лавру зруйнувала орда. І вони шукали боже місце для нової обителі.
Монахи пробували воду на смак і зважували її: шукали таку ж, як у Лаврі. Тут рідина витікала просто з каменя.
Ієромонах Паїсій, намісник Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря:
- Тут вони оселяються, моляться. Про цих двох іноків взнають люди. До них приєднуються. Цілюща вода була джерелом і зброєю для зцілення різних хвороб. До них долучалися звичайно і різні трави, квіти.
На місці першого чернечого поселення правиться і тепер, прочани приходять сюди по воду. А скит побудували уже поряд, на рівнині. Про святе місце дізнався монах із грецької гори Афон Іов Княгиницький. Він був родом із цих місць, тож переїхав в Україну і запровадив у скиті суворий устав.
Ієромонах Паїсій, намісник Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря:
- Ходили в ліс, збирали гриби-ягоди, була також величезна пасіка, де збирали мед і цим медом вони харчувалися. Навіть за легендами розповідається, що вони навіть чорною хірургією займалися. Тобто розкалювали на печі, на вогні ножниці і так само лікували людей
Тоді у скиті жило 200 монахів. Монастир не підпорядковувався жодному релігійному центру: він сам був ним. Тут створили свою богословську, малярську та школу хорового співу. А закрили православний скит австрійці. У монахів був тиждень, щоб переїхати. Кажуть, роздалИ людям усе вино і десь замурували золото.
Ієромонах Паїсій, намісник Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря:
- Самі відправляли працівників за монастирем. І до ранку цієї цегли не було. Кудись вони цю цеглу, щоб зберегти майно, щоб зберегти цінності монастиря кудись вони це все переховували.
Скит відновили тільки наприкінці 90-х. Тут особливо цінують копію Богородчанського іконостасу, оригінал - у Львові. Та ікону Божої матері, яку вважають чудодійною. У 17 столітті Богородиця врятувала скит від чуми.
Ієромонах Сафроній, економ монастиря:
- І монахи в честь цього вирішили написати цю ікону. Саме ця ікона є і до сьогоднішніх днів попереджує нас від того чи іншого лиха. Останній раз досить відоме лихо на Прикарпатті - повінь. Саме з очей Божої матері під час перед цією повінню текли сльози.
За переказом, тут похований гетьман Іван Виговський.
Ієромонах Сафроній, економ монастиря:
- Він заповів: "Похороніть мене у великоскитському монастирі". Тут ми можемо сумніватися похоронений чи не похоронений. але заповіт його дружини - тут ми достеменно відомо: "Поховайте мене у великоскитському Манявському монастирі, біля мого чоловіка".
У Маняві шукав розради король Данило Галицький, про скит писав відомий церковник Петро Могила. Герой Івана Франка Захар Беркут провів тут три роки. Молився в монастирі й російський президент Борис Єльцин. Чисте повітря, смачна вода, гірська тиша і запах ладану умиротворять кого хочеш.
Із Івано-Франківщини Дарина Горова, Сергій Дубінін, К1.
