Як завжди щоп’ятниці в "Одному дні" - серіал "Світ за очі". Якщо ви обираєте маршрут вихідного дня - Галич для вас. Містечко на Івано-Франківщині невелике, але це справжній заповідник просто неба: музеї, церкви, руїни замку, княжа криниця з цілющою водою та курган засновника міста. Хто це був, невідомо. Зате ми добре знаємо князів, які правили з Галича - Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович та його син Данило Галицький. У ті часи людей у місті було більше, ніж в Парижі чи Лондоні. А от чому Галич занепав та як тепер виглядає колишня княжа столиця - знає Дарина Горова.

Це зараз Галич - невелике містечко, а колись він був мегаполісом, більшим за Париж і Лондон. Тож деякі цікавинки знаходяться і в сусідніх селах.

Марія Костик, науковий співробітник заповідника "Давній Галич":

- Тут старалися відобразити церкви 12-13 століття. Літописних церков княжого Галича значно більше. Їх можливо, понад 35.

От - церква 16 століття. Тут колись стояв один із найбільших храмів Західної України - Успенський Собор. Монголо-татари знищили його до фундаменту. Та й той знайшли тільки в 40-х роках.

Квітослава Тимус, завідувачка музею історії "Давній Галич":

- Фундамент Успенського собору Знаходився в такому місці, до якого вчені ніяк не могли додуматися. На тому місці, де зараз фундаменти, було прицерковне кладовище

Храм спорудили з ініціативи Ярослава Осмомисла. Князь заповідав його там поховати. Кам’яний саркофаг із останками знайшли в фундаменті. Але тривала Друга світова, і археолог потай переховав Осмомисла у соборі святого Юра у Львові.

Квітослава Тимус, завідувачка музею історії "Давній Галич":

- Звичайний дерев’яний ящик. В дерев’яному ящику посеред кісток лежала звичайнісінька пляшка, а в пляшці записка, яка свідчила про те, що саме писав Ярослав Пастернак. Він сказав: "Я цим листом засвідчую, що в цій скринці дерев’яній знаходяться останки Ярослава Осмомисла".

На сусідній горі в селі поруч - іще одна унікальна пам’ятка княжої доби. Небагато в Україні храмів того часу. На цих стінах навіть тодішнє графіті збереглося.

За довгу історію церкву палили, обстрілювали з гармат, переназивали на честь іншого святого, була вона навіть складом і фортецею. А це - поховання з княжих часів. У кургані знайшли великий човен із веслом та зброю.

Марія Костик, науковий співробітник заповідника "Давній Галич":

- Вважається, що саме в таких курганах міг бути захоронений перший князь. І можливо, цей князь називався Галич чи Галиця, який і дав назву нашому місту. Могла бути насипана могила на честь князя, а він міг загинути десь в далекому поході.

А столицею Галич став, коли Галичину і Волинь об’єднав князь Роман Мстиславович. Це його син Данило згодом стане першим українським королем та відомим будівничим. І називатимуть його Галицьким. Але тільки тому, що народився в Галичі. 

Дарина Горова, журналіст:

- Протягом 30 років Данилові ніяк не вдавалося утвердитися в Галичі. Можливо, тому він і збудував нові столиці - Холм і Львів. А коли Галич зруйнували татари, Данило його так і не відбудував. Інакше, ця область називалася б Галицькою.

З Івано-Франківщини, Дарина Горова, Сергій Дубінін, К1