Цього разу ми розповімо про закарпатські винні погреби. Їх будували, аби здобути перемогу у війні, та прославилися вони зовсім іншим призначенням. Ми продовжуємо серіал "Світ за очі". Перші згадки про них датовані ще 16-тим століттям, згодом підземелля потрапили до царських літописів Петра Першого та навіть увійшли до церковних хронік.
Наступна наша розповідь - про таємниці середнянських підвалів. Їх будували, аби здобути перемогу у війні, та прославилися вони зовсім іншим призначенням. Цього разу ми розповімо про закарпатські винні погреби.
Перші згадки про них датовані ще 16-тим століттям, згодом підземелля потрапили до царських літописів Петра Першого та навіть увійшли до церковних хронік. Де народжується українська істина у вині - бачила Тетяна Штан.
Кілометрові тунелі у гірських породах видовбували кирками турецькі полонені, а слава засновників дісталася переможцям-завойовникам. Рицарі ордену тамплієрів підземні ходи будували на випадок війни, та вже у 18 сторіччі місцеві вельможі облаштували тут винні погреби.
Лариса Большакова, головний інженер винного підприємства:
- Вот это называются "королевские подвалы", где Петр первый держал вино, Роберт венгерский король держал вино но какой здесь аромат - вы ощущаете.
Сухі білі вина із Закарпаття доправляли аж до Санкт-Петербурга. Везли бочки на повозках взимку, аби напІй не зіпсувався. Одна з історій навіть увійшла до царських літописів.
Лариса Большакова, головний інженер винного підприємства:
- Был случай, когда обоз вез вино, это была зима, довольно суровая, на перевалах случилась поломка и вот пока люди ремонтировались люди стали замерзать, тогда начальник обоза взял на себя большую ответственность он нарушил печать, вскрыл бочку брал сухое белое вино, поил людей и спас от замерзания.Но дорога была дальняя и бочка открыта вот они в пути почка открыта пока доехали выпили. и тогда Петр первый казнил начальника обоза, что бы другие не открывали вина.
Класичних рецептів створення сухих та десертних вин тут дотримуються і донині. Витримують напІй богів лише у дубових бочках. Вік дерева - не менше ста років. Про його якість у вісімнадцятому столітті турбувалася навіть церква. У погребах існувала келія для священика.
Лариса Большакова, головний інженер винного підприємства:
- Где священник молился над первым молодым вином после его посвящения прихожани имели право брать и пить вино.
Куди насправді тягнуться тунелі - ніхто не знає. Під винні погреби зайнято лише 2 кілометри, а всього викопали чотири. Входи далі - замуровані.
Тетяна Штан, журналіст:
- Заблукати двокілометровими винними погребами не можливо, адже кожен підземний тунель має свою вулицю ось тягнеться керичанинка. А ось тут починається лівий центральний вихід він тягнеться на 53 метри.
Наприкінці цього тунелю розташована головна памятка середнянських підвалів - дегустаційна зала. За цим столом спочатку пригощали радянських лідерів, потім - президентів України.
Лариса Большакова, головний інженер винного підприємства:
- Вот вы присядьте как в них удобно сидеть они устойчивые ну присядьте присядьте - главное в них всякие габариты влазят и они устойчивцые.
Міцність стільців та вин тут щодня випробовують сотні туристів. Скарг покищо не було.
Із Закарпаття Тетяна Штан, Дмитро Поденко, К1.
