Козацька історія у центрі промислового району. На Донеччині знайшли сліди справжнього отаманського скарбу. Цього разу ми зупинилися у рукотворних печерах селища Зуївка. Тут на початку сімнадцятого століття була козацька вольниця. Хто такий отаман Зуй та яким чином він збагачувався?
Козацька історія у центрі промислового району. На Донеччині знайшли сліди справжнього отаманського скарбу. Цього разу ми зупинилися у рукотворних печерах селища Зуївка. Тут на початку сімнадцятого століття була козацька вольниця. Хто такий отаман Зуй та яким чином він збагачувався? - усі таємниці розкриє Тетяна Штан.
Мужнє обличчя, впевнений погляд, міцна статура - таким донеччани зобразили свого отамана Зуя. Який він був насправді - ніхто не знає. Відновлювати козацьку історію початку 17-го століття почали лише торік.
Валерій Сідельников, директор регіонального ландшафтного парку "Зуївський":
- Он был просто вольный козак соблюдал законы, поэтому он воевал и против царской армии и против турков.
Головна резиденція Зуя розташовувалася десь на цій горі - точного місця ще не встановили. З річки, що тече у підніжжя, отаман виловлював грандіозний дохід.
Валерій Сідельников, директор регіонального ландшафтного парку "Зуївський":
- Внизу Зуй-горы протекает река Крынка по поверью Зуй контролировал – караваны, которые шли тогда по реке. Река тогда была судноплавной по ней тогда сплавляли соль от Бахмутова до Таганрога речной путь - Зуй контролировал все речные потоки изымал, грабил.
Кревне ховали в отаманській печері. Піщаник легко піддавався обробці - вирити тут ніші за допомогою навіть елементарних знарядь праці можна було за кілька днів. За легендою, всі Зуївські скарби і досі лежать під землею.
Валерій Сідельников, директор регіонального ландшафтного парку "Зуївський":
- Турки преследовали отамана с его воском, атаман скрылся где-то здесь в пещере, турки вошли в пещеру и в этот момент атаман взорвал бочки пороховые с собой и турками произошло обрушение и он похоронил себя здесь, в этой пещере.
Неподалік від могили Зуя, у донецьких горах залишилися ще недосліджені ніші у скелях.
Тетяна Штан, журналіст:
- Це одна з печер у якій за народними переказами також жив донецький отаман Зуй. Ось таким вузьким проходом вона тягнеться на 12 метрів - місцеві мешканці вже не раз перевірили її на скарби золота там - немає. Єдине, що залишилося від тих часів - джерело з чистою та холодною водою.
Кам'яний стіл та лава поруч із тунелем - також часів отаманської доби. Прості смертні жили біля підніжжя гори - ось у таких землянках. Цієї території ще не чіпала лопата археологів - все залишилося як і тоді, чотириста років тому.
Валерій Сідельников, директор регіонального ландшафтного парку "Зуївський":
- Делался какой-то деревянный свод, просто выкладывался и все. Где-то может на глине липился, а в основном за счет склинивания самого камня свод держался - набрасывался свод земли как утеплитель.
Таким же чином будувалося чи не все поселення Зуївка аж до початку двадцятого століття.
З Донеччини Тетяна Штан, Володимир Дєдов, К1.
