Сумний князь згадує роки хвороби у Швейцарії та намагається зрозуміти, який його шлях у цьому світі. Мишкін відчуває себе чужим для всіх.

Аглая просит Мишкіна бути для неї другом. Князь розповідає їй про своє ніжне ставлення до Настасії Пилипівни. Аглая гнівається, кидає Мишкіну листи від Настасіїї Пилипівни, в яких остання благає Аглаю виходити за Лева Миколайовича. Розмову чує Лізавета Прокопівна та вимагає пояснень від князя. Аглая кричить матері, що кохає Ганю та піде за нього заміж.

Мишкін щасливий. Він повертається додому, і тут згадує про листи Настасіїї Пилипівни до Аглаї. Вкрай збентежений, князь роздумує, чи варто йому читати ці листи.