Фестиваль українського кіно стартує у Польщі. У програмі 7 стрічок. Загалом цього року вітчизняні режисери презентували 12 повнометражних фільмів. Деякі фінансувало Міністерство культури, деякі - спонсори, решта картин - коопродукція з іншими державами.

Від співпраці з іноземцями українські стрічки як бонус отримують ще й домовленості про прокат у країні партнера. Чому українське кіно все ж вважають нерентабельним, дізнавалася Тетяна Козирєва.
"Сафо" вже встигли охрестити "найуспішнішим проектом року" - стрічка зібрала рекордну для українського прокату касу - мільйон доларів. Одна з причин успіху - виробники не розголошували країну-виробника.

Олег Малишевський, маркетинговий директор "Ялта-кіно":

- Ми достатньо довго обирали дату виходу, дивилися, щоб не було сильних конкурентів. Ми провели доволі велику роботу для того, щоб кінотеатри поставили фільм на найкращі сеанси. Думали, щоб фільм про кохання вийшов у час, коли всі говорять про кохання. А ще у нас була фішка - еротика. Еротика - це завжди позитив.

Утім, незважаючи на це, касові збори не покрили витрат на стрічку. Бюджет у п'ять мільйонів відбити в Україні практично неможливо - зізнаються виробники. Кінотеатрів, які крутять фільми вітчизняних режисерів, обмаль.

Богдан Батрух, директор мережі кінотеатрів:

- Українські глядачі не хочуть дивитися українське кіно. Ми беремо українське кіно, наприклад, на день, на два, і якщо немає зацікавлення з боку глядачів, то мусимо знімати сеанс. Ми не можемо крутити для порожнього залу.

Попитом в українському прокаті користуються романтичні історії та комедії. Так, наприклад, американська анімаційна стрічка "Мадагаскар 2", лише за перший вік-енд зібрала два мільйони доларів. Натомість українські режисери, як правило, презентують історичні стрічки, зняті бюджетним коштом. Олександр Кирієнко не витратив ще жодної державної копійки.

Олександр Кирієнко, режисер:

- За инвесторские деньги снимают усредненное кино, рассчитанное на любого зрителя, за государственные деньги хотят иметь только государственное кино почему-то. А что вкладывают эти господа в слово "государственное кино" - я не знаю. Если это шароварщина, то это без меня.

Майже неможливо домовитися про прокат українського кіно і за кордоном. Навіть у сусідніх країнах його беруть неохоче.

Денис Іванов, дистриб'ютор:

- В Росії Україна - негативний образ.

Тетяна Козирєва, журналіст:

- Аби стрічка зібрала пристойні касові збори, не достатньо зняти гарне кіно. Часом, щоб примусити глядача піти у кінотеатр, дистриб'ютори витрачають на рекламну кампанію чверть, а то й половину бюджету фільму.

Свою добру, а часом і погану справу зрештою робить і сарафанне радіо. Принцип "одна бабка сказала" на кіноринку і досі працює безвідмовно.

Тетяна Козирєва, Володимир Дєдов, Олександр Пономарьов, К1