Ринок будівництва - у кризі, штати скорочують. Але, здається, чорному ринку праці ніщо не загрожує. Кожного дня до Києва приїздять сотні охочих знайти роботу на будівництві. Вакансій вистачає, але неофіційних.

В умовах кризи будівельним компаніям стає вигіднішим використовувати нелегальну робочу силу, не сплачуючи податків, не витрачаючись на відпустки. В той же час, для заробітчан нелегальна біржа - це останній шанс працевлаштуватися. Чим ризикують українці заради роботи, знає Роман Бочкала.

Київський залізничний вокзал - це тепер не тільки вокзал, а ще й біржа праці. Неофіційна. Як правило, тут шукають роботу будівельники. Зараз перевірмо це на власному досвіді.

На перший погляд - усі кудись поспішають, але насправді багато хто просто чекає, як оті хлопці. Вони нікуди не їдуть. Вже приїхали та шукають роботу в столиці.

Ідемо у бік метро, як порадив правоохоронець. Тут до нас швидко підходить "господар" - так тут називають шукачів робочої сили.

Чоловік:

- Не грязная, нормальная работа. Не лазить нигде. Сколько заработал - все твои.

Роботу запропонували в одній із будівельних організацій. Виконроб Володимир уже чекає на нас. Як і було обіцяно, вакансії тут є, але нелегальні - гарантій жодних.

Фарид вже два роки користується послугами вокзальної біржі. Каже, усе було б добре, аби не дурили.

Фарид, нелегальний працівник:

- Меня уже, наверное, раз пять кидали и на хорошие суммы. 600 баксов, тысяча, полторы…

Фарид мріє повернутися до рідного Херсона, але борги не пускають. Через постійні обмани хлопець набрався кредитів, щоб прогодувати родину.

Кидають дуже просто. Технологія така. Рекрут домовляється із замовником, якому потрібні робітники. Потім знаходить робочих. Коли справа зроблена, замовник розраховується з рекрутом, а той повинен роздати гроші людям. Однак робить це не завжди.

Фарид, нелегальний працівник:

- Или еще круче - подойти аванс дать им по 500 долларов, и они дальше работают. Уже месяц.

Київський центр зайнятості усього за десять хвилин від вокзалу. "Заробітчани" сюди майже не йдуть. У Центрі запевняють: вакансій вдосталь. Зарплати офіційні, але менші десь на третину, ніж на "чорному" ринку.

Леонід Шаян, заступник директора Київського центра зайнятості:

- Простіше стати на Вокзальній площі, створити таку собі біржу, яка нагадує США 30-х років. І там швиденько знайти собі, як вони його називають, господаря, який їм буде платити готівкою.

Обдурюють уже навіть за допомогою Центру зайнятості. Це - автомат з пошуку роботи. Обираєш потрібну спеціальність, тиснеш на кнопку та отримуєш довідку із зазначенням зарплати, умов праці та працедавця. Послуга безкоштовна, але на вокзалі такі талони продають. На гачок попався Анатолій з Тернополя. За інформацію про вакансію з нього здерли 250 гривень.

Все б нічого, каже Анатолій, але за вказаною адресою робітники вже не потрібні. В результаті, ні грошей, ні роботи, та друга ніч на вокзалі.

Чоловік вирішує повернути кошти. В обшарпаному під'їзді знаходимо інформаційне агентство з добору персоналу. Замість таблички - аркуш паперу. Розмова з агентом не склалася.

Працівник агентства з добору персоналу:

- Ничего мы не возвращаем. Мы ничего не гарантируем. Так, у нас здесь не комната отдыха. Знаете, где дверь находится? Вего доброго, либо я сейчас вызову охрану.

Охорону дійсно викликали, та Анатолій дав задній хід. Він виходить на вулицю та рахує - залишилося дев'ять гривень. Чоловік вирішує: Київ - це не для нього, і телефонує дружині, аби та вислала гроші на дорогу додому.

Окрім вокзалу, подібні "народні" біржі існують і в інших районах Києва. Приміром, як тут - на Кільцевій. За підрахунками Державної служби зайнятості, в Києві півтора мільйона приїжджих. Половина з них працевлаштовується подібним чином.

Роман Бочкала, Олексій Стеченко, Юрій Романюк, К1