У Києві завершився міжнародний турнір із бойових мистецтв "Дві гілки сакури". Ця назва якнайкраще пояснює унікальність змагань. Вперше в Україні були представлені одразу дві гілки японської боротьби - стилі джиу-джитсу та кіокушин-кан карате. Поєдинки тривали одночасно на двох татамі. Отже, українські вболівальники опинилися перед складним вибором. За якими двобоями стежити?

Куміте. Цим японським словом називають спортивні поєдинки стилю кіокушин-кан карате. Видовищності боям додає так званий повний контакт. Спортсмени виходять на татамі без жодного захисного спорядження. Окрім цього, правил обмаль. Єдине обмеження - заборонено бити руками у голову. А от ногами - будь-ласка.

Бійці виказують взаємну повагу до і після поєдинку. А от під час сутички - жодних сентиментів. Підливають оливи у вогонь і тренери.

Спалах емоцій небезпідставний. На турнірі спортсмени представляють не лише самих себе чи бійцівські клуби, у яких тренуються, а й власні країни. "Дві гілки сакури" вже побив рекорд за своїм складом. Якщо торік у Києві зібралися спортсмени з 5-ти країн, то цього разу кількість гостей подвоїлась.

Геннадій Чмиленко, директор центру кіокушин-кан карате України:

- Начнем с того, что Соединенные Штаты Америки - это редкий гость. Со Штатов приехали, с Голландии приехали. С Великобритании, Германии, Польши. Хотя в принципе, честно скажу, было больше заявлено команд. Но не доехали. По телефону не отвечают. Видать, кризис сказался. Но тем не менее - 12 стран.

У джиу-джитсу свої шанувальники. Спортсменів цієї "гілки сакури" захищають тільки рукавиці. Адже удари у голову тут дозволені. Система різноманітної ударної техніки в поєднанні з бійцівськими прийомами перетворює двобій у нещадний поєдинок.

Олексій Кунін, президент Японської міжнародної федерації з джиу-джитсу:

- Это рабочий турнир. Потому что отрабатывается очень много вещей, методов, чтобы улучшиться и выходить на более высокие международные турниры. Потому это довольно рабочий турнир, где все отполировывается и отшлифовывается.

Шліфувати нові прийоми та техніку удару без травм вдається не багатьом. Однак на це не звертають уваги. Між поєдинками кілька хвилин відпочинку. За цей час потрібно буквально зализати рани і знову виходити на татамі.

Понівечені кулаки та зламані носи. Для бійців - це лише дрібниці. У поєдинках такого класу вони тільки загартовуються. Адже мета кожного самурая - самовдосконалення.

За традиціями бойових мистецтв, кожен спортсмен у турнірі б'ється тільки за перемогу. Тому жодних призових у турнірі "Дві гілки сакури" не передбачено. Мало того, усі зібрані кошти відправлять до дитячих будинків.

Дмитро Євчин, Володимир Дєдов,- К-1.