П'ять судів довелося пройти Миколі Нікітіну з Броварського району, аби довести, що працедавець повівся з ним аж надто нечемно. Чотири роки тому в чоловіка просто на роботі стався інсульт. Через це 58-річний Микола Андрійович залишився інвалідом. І відтак мав розраховувати на соціальну допомогу від держави.

Однак чоловік не отримав грошей навіть за лікарняний. А все тому, що роботодавець офіційно його не оформив. Хоча Микола Нікітін був упевнений, що все законно. Суд встановив: права громадянина порушили. Однак ніхто за це не був покараний. Саме тому чоловік звернувся до К1, бо вже не знає, в які ще двері стукати.

Тиск - 240 на 120, епілепсія та життя на таблетках. Такі наслідки інсульту для Миколи Нікітіна. Після того, як це сталося, на лікарняному він провів 5 місяців. Працедавець оплатив лише один із них.

Валентина Нікітіна, дружина постраждалого:

- Ни разу никто не подошел, ни разу никто не спросил, не поинтересовался. То есть, похоронили человека заживо.

Виявилося, що чоловік не був оформлений на роботу. Хоча трудова книжка лежала у відділі кадрів. Микола Андрійович і досі не може повірити, що з ним так повелися.

Микола Нікітін, постраждалий:

- Они убили во мне человека, что я не работал и все… Я был вообще в шоке.

Олександр, син Миколи Нікітіна, працює водієм. Тепер заробляє на дві сім'ї. Каже, спочатку намагався вирішити справу мирним шляхом, але працедавець батька нічого навіть чути не хотів. Ось запис однієї з розмов.

- Отец у вас работал, а вы даже трудовую книжку на него не завели. Вам не стыдно?

- Я вам еще раз говорю: у меня он не работал.

Довелося звернутись до суду. Олександр не приховує, що суддя зажадав тисячу гривень за вирішення справи. Довелося дати гроші, але...

Олександр Нікітін, син постраждалого:

- Судья вернула нам эти деньги через человека, который их брал.

Олександр вважає, що хтось йому запропонував більше.

Ось за цими так званими воротами знаходиться підприємство, де працював Микола Нікітін. Як виявляється, він далеко не один співробітник, права якого жорстко порушили.

Тут виготовляють шампуні та рідке мило. Ми вирішили запитати у робітників, чи впевнені вони, що працюють офіційно?

- У нас все приходят и сразу оформляются.

- А вы приказ видели?

- Так, я вам ничего говорить не буду.

- Ну, приказ я не видел. Работаю как все.

- Я тоже полгода не был оформлен.

Аби довести у суді, що він той самий Нікітін, який працював у фірмі "Алес", Миколі Андрійовичу довелося запросити 12 свідків. Головним же доказом на суді став робочий журнал. Та квитанції, за якими видавали зарплатню. У результаті, суд зобов'язав роботодавця повернути трудову книжку та працевлаштувати Миколу Нікітіна, хоч і заднім числом.

Олександр Нікітін, син постраждалого:

- По решению суда, отец уволен в 2004 году, а книжка оформлена в 2008 году.

Ми звернулися до керівництва фірми "Алес", де працював Микола Нікітін. З нами погодився розмовляти юрист цієї компанії, але тільки спиною до камери.

Євген, юрист компанії "Алес":

- Мы согласны с решеним суда, мы выполнили решение суда в полном объеме. Вот такая позиция компании.

Можливо, чоловікові не довелося б звертатись до суду, якби допомогла прокуратура. Микола Андрійович звертався сюди тричі. Але щоразу йому відповідали: порушення не виявлені.

Окрім трудової, Миколі Нікітіну вдалося отримати компенсацію за моральну шкоду - 500 гривень. Але ті, через кого він постраждав, не покарані.