19 лютого виповнюється 50 знаменитому гравцеві й тренеру київського "Динамо" Анатолію Дем'яненку. Його називають людиною із "двома серцями". Таким прізвиськом захисника нагородили за невтомність на футбольному полі. Спочатку Дем'яненко-гравець 13 років захищав праву бровку команди. Потім Дем'яненко-тренер виводив київський клуб із кризи. Більше про людину із двома "динамівськими" серцями - у сюжеті Дмитра Євчина.

Анатолій Васильович Дем'яненко - вихованець знаменитої радянської школи футболу "Дніпро 75". Однак, як і інші талановиті гравці, надовго у рідному місті Дем'яненко не затримався. 30 років тому захисник переїхав до Києва. З тих пір усі здобутки команди і гравця нерозривно пов'язані.

Прикладів плідної співпраці Дем'яненка та "Динамо" у клубному музеї достатньо. Більшість цих трофеїв команда вигравала або ж коли Анатолій Васильович виходив на поле, або ж коли керував діями команди з тренерської лави. Найцінніший приз - символ останнього гучного успіху "Динамо" у Європі - копія Кубка володарів Кубків 1986-го року.

Анатолій Дем'яненко, гравець ФК "Динамо" (Київ), 1979-1992:

- Труд, я считаю, всегда вознаграждается. Поэтому я трудился. Что-то получалось, может, что-то не получалось. Но самое главное - трудиться, и все вознаградится".

Схоже, спортивна праця і прізвище Дем'яненко - одне й те саме. У команді Лобановського були яскраві зірки - такі як Олег Блохін, але та сама команда потребувала і "темних конячок". Таку роль Дем'яненко й відігравав у клубі. Універсальний боєць, котрому до снаги успішно закрити будь-яку позицію. 

Анатолій Дем'яненко, гравець ФК "Динамо" (Київ), 1979-1992:

- В "Днепре" играл справа, по центру, опорного, а Лобановский поставил слева! Роль защиты большая.

"Динамо Київ" та збірна СРСР з футболу тривалий час були на одне обличчя. За Лобановського кістяк національної команди складався з "динамівців". Тому після двох сезонів у Києві Дем'яненка запросили до збірної СРСР. Апогей кар'єри захисника у національній команді припав на 88-й рік. СРСР вийшли до фіналу Євро. І тоді Дем'яненка та компанію зупинили грізні Гулліт та Ван Бастен. 0:2 - прикра поразка від голландців, яка тепер, через довгі роки, Дем'яненка вже не засмучує.

Анатолій Дем'яненко, гравець ФК "Динамо" (Київ), 1979-1992:

- Я очень доволен, что у меня сложилась так судьба. Потому что быть на трех Чемпионатах мира, завоевать Кубок Кубков, быть серебряным призером Чемпионата Европы среди сборных - это просто приятно. Просто я счастлив, что у меня так судьба сложилась.

Дем'яненко у ролі тренера - нова віха життя "динамівця". У 2005-му він очолив рідну команду у кризовій ситуації. І принаймні втримав її на плаву. Щоправда, й пішов за два роки, коли відчув, що це необхідно. Після поразки 0:2 від італійської "Роми" у першому матчі Ліги чемпіонів. Далі був вояж до бакинського "Нефтчі" - необхідний досвід для молодого тренера.

Анатолій Дем'яненко, гравець ФК "Динамо" (Київ), 1979-1992:

- Они обещали одно. А там полей нету, базы нету, старая база, которая, ну, вообще непригодна. Полей нет - они сказали, что все сделают. Поэтому я туда и пошел. Ну, наверное, это было может быть…. Ну, для меня урок был, как говорится. Рассматриваю сейчас предложения, есть предложения, рассматриваю. Ну, опять же, надо идти, чтоб были нормальные условия, чтоб можно было творчеством заниматься, создать хорошую команду, которая была бы боеспособна.

Дмитро Євчин, Ольга Зоріна, Олег Невядомський, К-1.