У селищі Вольне немає газу. Причому вже 15 років. Колись у цьому містечку на півночі Криму базувався авіаційний полк. На початку 90-х військову частину розформували. Разом із нею занепала і система газопостачання багатоквартирних будинків. За ці роки місцеві мешканці вже звикли якось обходитись без блакитного палива. Тепер свої помешкання вони опалюють дровами. Досвід вольновців вивчав Роман Бочкала.

І в дощ, і в сніг, і в мороз ранок починається з цього. Мешканці Вольного вже звикли опалювати свої квартири дровами.

Це як ранкова зарядка. Нарубав - і мерщій до квартири. Разом із Валентиною Іванівною несемо дрова до її оселі.

Піч, як у стародавніх казках. Ось тільки у ванній... А в залі - склад. Дров нібито й багато, але їх вистачить лише до кінця лютого.

Валентина Попкова, мешканка Вольного:

- Чудо-печка - горит. Только дров надо много. А где их взять?

А ця бабуся знайшла іншій вихід: опалюється картоном. Щодня обходить місцеві магазини, шукаючи коробки.

У Вольному мешкає 3 тисячі людей. Колись тут базувався авіаційний полк. На згадку лишився ось цей літак та вічний вогонь, який виявився не таким уже й вічним - через відсутність газу.

Це все, що залишилося від газотранспортної системи Вольного. Колись пальне закачували у ці резервуари та опалювали квартири. Тепер блакитне паливо можна придбати лише на заправці - 150 гривень за балон. Для місцевих це дорого. Більш популярні дрова. Мішок - 8 грн.

Багато дров не буває, запевняє Марія Степанівна.

Марія Степанівна, мешканка Вольного:

- Можно за день машину спалить. Они быстро перегорают и тухнут.

Щойно вогонь затухає, знову холодно.

Марія Степанівна, мешканка Вольного:

- 4 одеяла кладу и пальто на ноги. До того ноги мерзнут.

Марія Іщенко, мешканка Вольного:

- Я не раздеваюсь - вот как сижу, так и ложусь, только лапти снимаю, так и замерзнуть можно.

Ті, в кого грошей немає, шукають дрова самотужки. Рубають сухі дерева у посадках та навіть у селі.

Марія Іщенко, мешканка Вольного:

- Сын приходит со школы, он даже не отдыхает - собираемся и идем собирать дрова.

Вирубування дерев непокоїть голову селищної ради Аріре Ковлеметову, але вона на боці людей, бо іншого виходу немає.

Аріре Ковлеметова, голова селищної ради:

- Скоро у нас тут вообще будет Африка, и нечего будет жечь.

Голова впевнена: проблему розв'яже газифікація. Блакитне паливо вже є у сусідніх селах - жадана труба всього за три кілометри звідси.

Аріре Ковлеметова, голова селищної ради:

- Вот сейчас на эти 3 км нам надо 4 миллиона гривен.

Гроші вже не один рік обіцяє і кримська влада, і українська. Але поки далі обіцянок справа не просувається.

З Криму, Роман Бочкала, Василь Меновщиков, К1.