Чи продавати стратегічні підприємства? Поки Україна розмірковує над цим питанням, у Грузії майже нічого не залишилось у державній власності. Електростанції, телеком, транспортні компанії - все це грузини вже продали. З молотка ідуть навіть резиденції президента. На черзі - залізниця. Останньою ластівкою став продаж морського порту міста Поті. Для Грузії він має таке ж величезне значення, як Одеський порт для України. Чому грузини не бояться продавати іноземцям те, що вважається народним надбанням, - дізнавався Роман Бочкала.

Ще донедавна цей порт був грузинським. І це не дивно, бо він у Грузії, у місті Поті. Але тепер тут східний дух, бо цей порт купила арабська компанія.

Це морські ворота Грузії. Колись саме через Поті пролягав Великий шовковий шлях. Зараз тут можна побачити кораблі з усього світу. Регулярне сполучення і з Україною. Тепер усе це належить корпорації "Ракія" з Об'єднаних арабських еміратів.

Власники корпорації - брати Мохамед та Бін Сар Аль Каши. Ці шейхи - одні з найбагатших людей у світі.

За порт араби заплатили 150 мільйонів доларів. Ніби й не багато, як за такий об'єкт, але є умова: шейхи повинні збудувати новий порт. Крім того, інвестори не мають права перепродати порт без згоди грузинів. Перший етап реалізації проекту - новий контейнерний термінал.

Едуард Мачаваріані, комерційний директор Потійського порту:

- Уже в следующем месяце начнет поступать оборудование на теримнал №14 для строительства нового контейнерного терминала. Надеемся, что к середине этого года мы закончим этот проект.

Рядових робітників, здається, не бентежить, що порт тепер належить іноземцям.

Бідзіна Хурцилава, бригадир:

- Слова "инвестор" вообще не было, когда я начал работать. Это потом уже родилось. Это прекрасно. Тут ничего плохого нет. Мы тоже приветствуем. Правда, честных инвесторов. Которые не только о себе, а и о нас немножко позаботятся.

Зараз товарообіг Потійського порту - 8 мільйонів тонн на рік. Араби прагнуть довести цей показник до 30-ти мільйонів тонн. А ще у планах - створення вільної індустріальної зони. За для цього "Ракія" придбала величезну ділянку землі поруч із портом.

Протягом наступних двох років тут створять 200 промислових підприємств. Охочих вистачає вже зараз - це компанії з Європи, Індії та Китаю.

Генеральний директор індустріальної зони, доктор Чаттерджи - це очі та вуха арабських інвесторів. Він упевнений в успіху, бо грузинська влада створила просто райські умови.

Др. Чаттерджи, генеральний директор вільної індустріальної зони Поті:

- Експорт та імпорт не буде обкладатися митом, а податок на прибуток дорівнює нулю. До того ж, усі товари, які будуть завозити на територію Грузії для споживання в Грузії, також не будуть обкладатися податками.

У Поті мешкають 60 тисяч осіб. Мер міста дуже задоволений появою потужних інвесторів. Запевняє: за кілька років це місто можна буде не впізнати. Іван Сагінадзе пояснює: супер-вигідні умови Грузія пропонує всім інвесторам в обмін на створення нових робочих місць. Саме безробіття - одна з головних проблем грузинів.

Іван Сагінадзе, мер Поті:

- Мы ожидаем 20 тысяч новых рабочих мест. Но конечно, когда строится такая зона, надо еще построить развлекательные центры, гостиницы и так далее. Для этого у нас есть еще земля.

Єдине, що непокоїть інвесторів - воєнні дії. Гроші люблять тишу, а в Грузії аж ніяк не спокійно. Навіть Потійський порт, який далеко від Абхазії та Південної Осетії, потрапив під авіа-удар під час конфлікту з Росією.

А от в Україну арабські шейхи поки що не збираються. З одного боку, їх ніхто і не кличе, з іншого - умови зовсім не ті, що в Грузії.

З Поті, Роман Бочкала, Геннадій Анікеєнко, К1.