Сто п'ятдесят років тому народився Шолом Алейхем - класик єврейської літератури і видатний киянин, він мріяв бути похованим в українській столиці...

Із наступного сюжету ви зможете дізнатися, скільки цеглин залишилося від будинку, в якому колись мешкав письменник. Чому його твори в оригіналі розуміє чимдалі менше людей. І скільки Оскарів він приніс американському кіно.

Це замітка із "Нью-Йорк Таймз" від 16 травня 1916 року. Тут написано, що провести письменника в останню путь зібрався стотисячний натовп, і аби втримати його під контролем, відрядили двісті поліцейських. Сам Шолом Алейхем просив своїх друзів не встановлювати йому пам'ятників після смерті, вважаючи, що написані твори будуть найкращим монументом. Наприкінці замітки зауважують, що письменника, імовірно, перепоховають у Києві, щойно закінчиться війна.

Минула Перша світова війна, і Друга, у Києві таки відкрили перший у світі пам'ятник Шолом-Алейхему. Але могила Соломона Рабіновича так і залишилася в Сполучених Штатах.

Ірина Клімова, завідувачка музею Шолом-Алейхема:

- Много гостей на открытии, мы их будем встречать традиционной еврейской едой.

Маца говорить сама за себе. "Іх бет айх цугаст" - "Я запрошую вас у гості", на ідиш. До ювілею письменника у Києві відкрили його музей.

Ірина Клімова, завідувачка музею Шолом-Алейхема:

- Вот такой пятиугольничек. Вот карта Киева, и можно показать место, где стоит… стоял дом Шолом Алейхема.

Обмовка не випадкова - будинок письменника на Великій Васильківській, 5 знесли кілька років тому, тепер там розважальний комплекс і музей, де поруч з унікальними єврейськими реліквіями залишилися не менш унікальні цеглини.

Ірина Клімова, завідувачка музею Шолом-Алейхема:

- Мемориальная стена, к которой прикасались глаза Шолом-Алейхема. Стена на втором этаже, он жил на третьем, но он ходил мимо этой стены.

Співавтор єдиного україномовного підручника з ідишу Марко Файнер ладен зітхати "вей із мір" - "ой лишенько". Не через те, що будинку письменника немає - Шолом-Алейхема в оригіналі вже майже ніхто не розуміє.

Марко Файнер, редактор газети "Відродження":

- Якщо за часів Шолом Алейхема 99 відсотків євреїв розмовляли рідною мовою ідиш, то сьогодні залишився один відсоток євреїв, які володіють рідною мовою.

Марко Файнер - людина-ідиш, він складає розмовники і вірші, видає газету. Але свою справу зробили голокост і сталінські репресії - ідиш більше не вивчали, серед євреїв мову пам'ятали спочатку батьки і матері, а відтак - дідусі і бабусі.

Шолом Алейхем став комерційно успішним англійською. Мюзикл "Скрипаль на даху" - це Тев'є-молочник, який співає і танцює.

Історія про життя євреїв у царській Росії стала першим мюзиклом у США, який ставили більше трьох тисяч разів. Кожен вкладений у виставу долар приніс півтори тисячі. А знятий за мотивами фільм отримав три Оскари. На ідиш це - "Е вільде меціе", "справжня знахідка".

Євген Сакун, Сергій Єременко, К1.