Сьогодні - 50 років анти-китайському руху Тибету. Річницю відзначають демонстраціями в різних куточках світу. У Вашингтоні, наприклад, під яскравими тибетськими прапорами вимагали звільнити цю гірську провінцію, або принаймні дозволити там працювати незалежним ЗМІ. Під такими гаслами зібралися близько чотирьохсот тибетців, які змушені жити у вигнанні. Та якщо у Сполучених Штатах акція пройшла мирно, то в Непалі дійшло до сутичок із поліцією. Правоохоронці затримали два десятки протестувальників, серед них і кількох ченців.

Питання незалежності Тибету - півстолітній головний біль для китайського уряду. Пекін наполягає на тому, що Тибет є історичною частиною Китаю. Водночас самі тибетці вважають, що цей величний храм природи, де верхівки Гімалаїв підпирають небо, - належить лише їм.

Тибет: захоплення Китаєм

1950-го року китайські війська почали вторгнення до Тибету, який на той час був незалежною суверенною державою. Китайці швидко придушили спротив погано озброєної тибетської армії. Окупацію проводили жорстко: оборонців нещадно знищували, підривали монастирі та храми. ООН на звернення тибетського уряду не відреагувала, і тибетців змусили підписати угоду, в якій підтверджувалися права Китаю на Тибет. 19-річного далай-ламу як делегата навіть запросили на перші Всекитайські збори народних представників, де його вітав особисто Мао Цзе Дун.

Тибет: перше повстання

Пекін почав кампанію класової боротьби, під час якої, як стверджує пропаганда, був ліквідований "відсталий феодально-кріпосницький лад". Зрештою, так воно і було: до вторгнення - в Тибеті було 850 тисяч кріпаків і 130 тисяч вільних священнослужителів - лам. Водночас комуністичні реформи викликали народне невдоволення, і 10 березня фронт національного спротиву Тибету почав збройне повстання. Його жорстко придушили, тисячі людей розстріляли просто на вулиці, десятки тисяч кинули у в’язниці. Далай-лама втік до Індії, де організував тибетський уряд у вигнанні.

Тибет: друге повстання

З часом Далай-Лама відмовився від гасла "незалежність Тибету" і схилився до компромісного варіанту, який передбачає політичну автономію Тибету в складі Китаю. Водночас боротися за неї лідер буддистів закликав лише мирним шляхом. Але до його слів не дослухалися: нові збройні виступи проти китайської окупації спалахнули рівно рік тому, коли тибетці відзначали 49-ту річницю невдалого повстання. Столицю Тибету Лхасу охопили заворушення, почалися погроми. Повстанці палили автомобілі та крамниці. Народні виступи, очолювані монахами, жорстко придушили поліція і військові. Їм довелося оточити кілька монастирів і затримати сотні ченців.