175 років тому народився Готліб Даймлер - творець першого мотоцикла, та геній двигунів внутрішнього згоряння. Щоправда, двоколісна техніка була радше хобі для нього. Та це не завадило мотоциклам і донині зберегти свій особливий статус.

Кожен, хто хоче їздити на байку в нашому кліматі, рано чи пізно вдягається в шкіру. За мінусової температури будь-які легкі матеріали легко вкладуть вас у ліжко з запаленням легенів. Крім того шкіра елементарно оберігає від травм під час падіння.

Найкращою вважається шкіра кенгуру, вона у 8 разів міцніша за свинячу чи коров’ячу. А найвідомішим байком є легендарний Харлей Девідсон - найбільш розкручена марка мотоциклів. Водночас самі байкери вважають, що його слава - надто перебільшена.

Малик Сергій, президент київського міського автомотоклубу:

- Благодаря тем же американским фильмам о байкерах, о духе свободы, может быть, тот дух романтизма, который удалось передать кинорежиссерам американских фильмов, сложился стереотип, что Харлей Девидсон - это религия.

Що у Харлея справді унікального - так це звук. Деренчати як Харлей - не вміє жоден мотоцикл. Його звук запатентований і не може копіюватися.

Сергій Малик, президент київського міського автомотоклубу:

- Выхлоп Харлей Девидсон не можно перепутать ни с чем. Это один из элементов фетиша наверное, который позволяет привлекать к бренду внимание. Диринчит конечно очень так багато. У него такой мужской баритон.

Американський кінематограф народив легенду - начебто всі байкери злочинці і наркоторговці. Така слава закріпилася через кримінальну репутацію перших американських мотоклубів. Над створенням зловісного іміджу байкерів також добряче попрацював Голівуд.

Стас "Стасан", мотоклуб "Нічні Вовки":

- Не все байкеры святые и ангелы, но во многом миф о том, какие они есть надуман кинематографом. Клубы как независимые формации бросали обществу в плане своей независимости, а государству это было не выгодно, всегда выгодно чтобы сила была одна - полицейский с оружием. Открыто бороться нельзя, потому что законы, а можно на уровне пропаганды, в плане показывать этих людей с плохой стороны.

Імідж байкера як татуйованого бороданя у шкірянці з бонданою на голові - сильно перебільшений. Так само помилково вважати, що справжні мотоциклісти не сідають верхи без літра пива в шлунку і не одягають шолом.

Стас "Стасан", мотоклуб "Нічні Вовки":

- Наверное, есть такие люди, но как правило они долго не живут, потому что… Старых байкеров, которіе все время выпивают и ездят - не бывает. Они долго не живут.

Сучасні мотоцикли - хоббі не з дешевих. За найпростіший доведеться викласти кілька тисяч доларів, за найкрутіший - десятки тисяч. Утім гроші - ніщо порівняно з насолодою від їзди у сідлі.

Ростислав Цуркан, К1