Лялькову виставу для дорослих у рамках тижня Франкофонії презентував швейцарський театр "Бамбош". "Сніг" поставили за однойменним твором французького письменника - Максанса Ферміна. Як швейцарські маріонетки відтворили події роману-сенсації дев'яносто дев'ятого року - бачила Тетяна Козирєва.

Неповнолітнім вхід сюди під табу. У історії для дорослих маріонетки кохатимуться і відпускатимуть жорстокі дотепи.

Вправні маніпуляції - і ляльки оживають у руках Каті Лаверго.

Вона перевтілюється у шість різних персонажів, а це шість різних голосів.

Декорації у виставі мінімальні - камені та дерев'яччя, за тло правлять картини, які постійно змінюються. А це - робота каліграфіста Паскаля Крігера. Маріонетки - творіння рук самої Каті. Відрізняються ляльки одна від одної вбранням. Лялькар у чорному кімоно - глядачі його не бачать.

Вона маніпулює життям, а він - простором. Світло у його руках творить інтер'єр і екстер'єр, драматизм та інтим.

Катя Лаверго, лялькар театру "Бамбош":

- У декораціях - лише три свічки. У цьому місці - дуже інтимна сцена між двома людьми, і триває вона досить довго. І найголовніше для мене - примусити глядачів забути про електричне світло і зосередити їх погляди лише на світлі від свічок.

За сюжетом Юко - молодий поет, який щороку складає сімдесят сім хоку про сніг. Його вірші досконалі, але безбарвні, як і предмет його обожнювання. Одного весняного ранку він іде з дому на навчання до старця Сосекі. У горах він знаходить закуту в кригу досконалу жінку. Колись вона була канатоходцем і дружиною самурая. Її ім'я - Неж, з французької "сніг".

Деніс Остіржард, відповідальний за техніку в театрі "Бамбош":

- Вона увесь час у залі, втім глядачі її не помічають, аж доки я не підсвічу її. За сюжетом вона, балансуючи на нитці, має перейти з однієї гори до іншої. Втім, вмить вона зривається і падає.

Юко закохується у Сніг. Нове почуття відкриває йому кольори у поезії і серце для Весняної сніжинки. Так звуть леді в жовтому. У цій ляльковій історії вона дочка Неж.

Цієї ночі вони вперше кохались. Він цілував її обличчя, груди і живіт. Заснули вони лише над ранок.

Тетяна Козирєва, Василь Меновщиков, К1.