У Сербії сьогодні відзначають сумну дату - 10 річницю натовських бомбардувань, які мали змусити сербську армію припинити бойові дії в Косово. Місцевий уряд опівдні завмер разом з усією країною - Сербія застигла у хвилині мовчання.
У Сербії сьогодні відзначають сумну дату - 10-ту річницю натовських бомбардувань, які мали змусити сербську армію припинити бойові дії в Косово. Місцевий уряд опівдні завмер разом з усією країною - Сербія застигла у хвилині мовчання. Під час ударів натовської авації, які тривали 78 діб, загинуло від п’ятисот до трьох тисяч сербів. Альянс розпочав воєнні дії проти Сербії, звинувативши її в масових убивствах і етнічних чистках на території Косова. Саме тому косовари сьогодні відзначають день звільнення військами НАТО.
Костянтин Коробов, журналіст:
- Під час війни телевізійна вежа, як у Києві, стає стратегічно важливою висотою. У Белграді під час бомбардування телевізійникам навіть довелося виходити в ефір із секретних місць. У НАТО місцеве телебачення називали міністерством брехні і телецентр розбомбили.
В Альянсі наполягають, що це удар по пропагандистській кампанії Белграда. Під уламками телецентру гинуть шістнадцятеро людей. Їхні родичі навіть позиваються до суду із прав людини - але марно.
Йован Живкович десять років тому жив в ста п’ятдесяти метрах від телецентру.
Йован Живкович, очевидець бомбардування:
- У нас телевизия так - здесь техника, операвтивная, а тут офис. Где офисное здание, все осталось, ни одно стекло даже не разбилось. А этого здания нет.
У Йована тепер свій маленький Белград у центрі Києва - популярна серед місцевих сербів піцерія. Навесні дев’яносто дев’ятого від центру югославської столиці не залишається і каменя на камені.
Йован Живкович, очевидець бомбардування:
- У нас в центре было много военных зданий. Генеральный штаб, штаб первой армии, милиция. Все, это как здесь на Крещатике.
Сімдесят вісім днів бомбувань стають відповіддю на сербську агресію проти Косова - тоді у краї гинуть десять тисяч албанців і дві тисячі сербів. Американський дипломат Річард Холбрук намагається переконати Слободана Мілошевіча відкликати війська - але безрезультатно. Переговори закінчуються ультиматумом від НАТО - Холбрук і зараз переконаний, що Альянс не схибив.
Річард Холбрук, спецпредставник США на Балканах (1998-1999):
- Сербія тепер дивиться у майбутнє, а не озирається на своє міфічне минуле. Я пригадую нашу останню зустріч із Мілошевічем і думаю, що ми зробили необхідний, і зрештою правильний крок.
За одинадцять тижнів по Югославії завдають майже дві з половиною тисячі авіа-ударів. Гинуть принаймні п’ятсот людей, а за сербськими даними – вп’ятеро більше.
Йован Живкович, очевидець бомбардування:
- Первый семь дней было очень страшно. Серьезно, просто была паника. Никто не знал. Все. что знали про бомбардировки - из второй войны мировой. Думали, что все.
Йован пригадує, що до постійних сирен і бомбардувань за тиждень звикаєш, особливо коли тобі тільки двадцять. Він регулярно навідується на батьківщину - там знову виють сирени. Цього разу - просто в пам’ять про минуле.
Костянтин Коробов. Євген Сакун, Олександр Пономарьов, К1.
