Українські традиції очима японця. Аби дізнатися про культуру предків-українців, Хіросі Катаока подолав понад вісім тисяч кілометрів. Студент Токійського університету спочатку думав, що східнослов’янське народне мистецтво - це мистецтво російське, аж доки одного разу не побачив українську вишиванку.

Не знаючи жодного слова українською, шість років тому він прилетів до Києва. Зараз Хіросі Катаока - кандидат філологічних наук, викладає в Університеті імені Тараса Шевченка та пише докторську дисертацію. У всесвітній День культури Тетяна Штан дізнавалася, чим зацікавила японського науковця Україна.

У 2003 році, коли Хіросі Катаока прибув в Україну, він навіть не знав, що означає слово Шевченко. За три роки японець вивчив мову та навіть написав кандидатську дисертацію за темою “Культ предків. Порівняльний аспект українського та японського народів“. Сьогодні він викладач в Університеті ім. Тараса Шевченка.

Ще три роки тому Хіросі сидів по той бік аудиторії за студентською партою. Кілька кроків до викладацької кафедри давалися надзвичайно важко - він перший з іноземців захотів стати українським науковцем.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- Я перший іноземець, особливо японець, закінчив дисертацію в Україні. Перші працівники в університеті не знали, як можна таке зробити.

Любов до української культури у Хіросі виникла з першого погляду. В Петербурзькому музеї етнології він побачив вишиванки. Одразу зробив висновок.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- Україна - це центр східнослов’янської культури, ядро, можна казати.

І вирушив до України вивчати традиції. Від двох тижнів на Закарпатті залишилося кілька фотографій і багато спогадів.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- Селяни ніколи не бачили живого японця, дуже тепло зустріли, пив-пив-пив, і сало - було дуже цікаво.

За сім років українського життя Хіросі був вдома усього два місяці. Вісточку від сина до батьків за 8 тисяч кілометрів привезло японське телебачення. Ось сім’я Катаока дивиться, в яких умовах живе син.

Етнолог спеціально знімав кімнату, а не квартиру, і жив з україномовними киянами, аби швидше вивчити мову.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- За цей час я 10 разів переселявся.

Якщо умови проживання здивували, то робота, якою займається син, батькам сподобалася. Святкова та красива. Українська гостинність спочатку навіть дивувала самого Хіросі.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- Якщо мені треба збирати матеріал у Японії, спочатку треба ходити до голови села, місяць спілкуватися, довіряти один одному, після цього можна йти.

Спільного у японського і українського народів багато - запевняє мешканець Країни сонця, що сходить. Ось, наприклад, казку про Котигорошка Хіросі чув ще з дитинства, але героя звали інакше.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- Зміст “Котигорошка” і “Мотогаро” - це однакове. Ім’я героя - інше, але точно сюжет однаковий. Багато українців, видатних дослідників, збирали матеріали, але ніколи не аналізували. Мені дуже прикро.

Зараз Хіросі Катаока перекладає на японську повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків“ та українські народні казки. І мріє першим відкрити для Японії традиції України.

Хіросі Катаока, етнограф, викладач, кандидат філологічних наук:

- У мене є мрія, якщо є можливості, я б хотів відкрити в Японському університеті кафедру українознавства.

Тетяна Штан, Василь Меновщиков, К1.