Він дарує друге життя. Більше півтори тисячі опудал слонів, жирафів та інших тварин - на рахунку Дмитра Бережного. Його роботи виставлені у трьох державних музеях України.

Цей фах має назву "таксидерміст" - з грецької "той, хто натягує шкіру". Сьогодні це і художник, і анатом в одній особі.

К1 продовжує серіал "Оце так професія!", у студії таксидерміста побував Маркіян Перетятко.

Основа опудала починається з пластилінової моделі. Ось, наприклад, як ось ця "видра". З неї роблять форму, з якої у свою чергу виливають манекени.

Вони вилиті з пінополіуретану, тієї ж речовини, що використовується як будівельна піна. Це основа майбутнього опудала косулі. Їй одразу чіпляють штучні очі. 15 років тому таксидермісти послуговувалися іншими деталями.

Дмитро Бережний, таксидерміст:

- Ну вот такие были глаза, считалось, очень классные, на оленя, или, если мы говорим о косуле, то мы ставили вот такие глаза - вроде глаз и глаз. Зрачок и зрачок. Но если их поставить рядом, то зрачок этот более правильный. Он длинный, и в середине какая-то синева, которая вроде бы с глубины идет. Как на человека смотришь. Сначала внешне - вроде бы хорошо. Поговорил - не очень хороший. То же самое и чучело. Смотришь с 20 метров - ну, чучело. А подошел - покемон.

На клеї ПВА триматиметься єдине, що залишилося від убитого звіра - вичинена шкіра. Процес роботи, визнає Дмитро, для непідготовленого ока не надто приємний.

Дмитро Бережний, таксидерміст:

- Таксидермия не в конечном виде, она невзрачная, грязная, муторная, долгая какая-то. А когда в конце смотришь, вроде ничего, вроде и красиво, вроде и хорошо.

Коли синтетичний манекен ховається під шкірою - косуля вже здається майже живою. Хоча це ще не закінчене опудало.

Дмитро Бережний, таксидерміст:

- Готово будет тогда, когда все зашью, и во время зашивания ничего не потяну. Потому что иногда ставишь рога, подтягиваешь - поднял глаз. И переделываешь глаз. Но в принципе, получается живая.

А ця кімната править за виставкову залу. Тут готові опудала тварин чекають на своїх замовників або покупців. Найбільше чоловік пишається опудалом лева. Робив усе самотужки - найважче ж було зіставити розміри манекена з розміром шкіри. На все про все пішло півтора місяці.

Дмитро Бережний, таксидерміст:

- Если слишком большой манекен, слишком большая основа, даже если натянуть шкуру, во время высыхания просто разорвет швы, если она маленькая, то во время одевания складочки получаются. Как у шарпея.

Чоловік заробляє на життя як ветеринар, а його хобі - це спосіб дати цим кабанам, оленям і вовкам нове життя.

Дмитро Бережний, таксидерміст:

- Его все равно уже убили. Если я его не сделаю, его выбросят, закопают. Он будет уже прахом. Я его, пускай, конечно же не оживил, но в любом случае какую-то жизнь дополнительную ему дал.

Маркіян Перетятко, Дмитро Монархов, К1.