Монте-Карло приймає шостий етап чемпіонату світу "Формули-1" - гран-прі Монако. У четвер там відбулася вільна практика - а сьогодні траса є доступною для загального користування, адже етап проходить вулицями міста. Кваліфікація і самі перегони - традиційно у суботу та неділю. Про специфіку легендарної траси, яка нещодавно відзначила своє вісімдесятиріччя - в матеріалі Сергія Поліщука.

Гран-прі Монако є ровесником Формули-1. 1929-го року Монте-Карло включили до королівських перегонів. За вісімдесят років конфігурація траси практично не змінилася.

До 2008-го року гран-прі Монако було єдиним етапом, на якому перегони проходили міськими шляхами. На встановлення тимчасових будівель, трибун, відбійників та інших споруд організатори витрачають близько шести тижнів. Після закінчення етапу розбирають все це вдвічі швидше. Глядачів приваблює цей етап, адже за перегонами можна стежити з власного балкона або ж сидячи за столиком у ресторані. До того ж у Монако трибуни встановлюють дуже близько до траси - тож боліди ганяють просто перед очима глядачів.

Серед технічних особливостей траси в Монте-Карло - її довжина та швидкість, яку розвивають тут пілоти. Довжина кола і загальна дистанція - найкоротші в чемпіонаті Формули-1. А сам етап вважається найповільнішим - середня швидкість автівок становить 150 кілометрів на годину, а швидкість на вузьких поворотах лише 45. Трек тут також найвужчий у королівських перегонах. Розігнати болід просто ніде, а зробити обгін на трасі вкрай важко.

Для пілотів перемога на гран-прі Монако - це велика честь. Адже технічні якості боліда тут відходять на другий план. Перемога здебільшого залежить від вправності та досвіду гонщика. Як правило, новачкам важко розраховувати на успіх, ризикуючи на вузькому треку, вони часто потрапляють у аварії. Жоден етап у Монте-Карло не минає без розбитих болідів.

Шість разів перемогу тут здобував Аертон Сенна. По п'ять гран-прі у Грема Хіла та Міхаеля Шумахера. Найуспішнішою командою на цій трасі вважається стайня Макларена - у срібних стріл 15 перемог.

Монте-Карло - це єдине місце серед усіх перегонів Формули, де для переможців не встановлюють спеціального подіуму. Їх нагороджують у королівській кімнаті.

Сергій Поліщук - К1