У музеї Полтавської битви - досі замість образу гетьмана Івана Мазепи - портрети зовсім інших людей. Щоправда, під деякими старими експонатами тепер написи - змінили.

К1 розпочинає серіал "Битва за Полтаву". Нагадаю, 27-го червня ми відзначимо 300 років від дня перемоги над шведами. А поки ж кількість відвідувачів музею Полтавської битви зросла у п'ять разів. Які експонати чекають на них - знає Маркіян Перетятко.

Перед входом до музею, як і раніше, - пам'ятник переможцеві полтавської битви - Петрові Першому. А ось експозиція розпочинається вже по-новому - із залу козацької слави.

Тут представлена козаччина напередодні Північної війні. Але замість зображення гетьмана тогочасної України - Івана Мазепи, як і п'ятдесят років тому на стіні музею - портрет литовського князя Казимира Сапеги.

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, дослідник періоду козаччини:

- Його, до речі, критикували завжди, бо тут булава гарна велика, але так само і вуха великі. А по всім описам, які залишилися, у нього не було таких великих вух. Але польські історики конкретно показали нам видання - оригінали портрету Сапєги і так ми дійшли висновку, що це не є Мазепа.

Напередодні святкування в музеї встигли замінити табличку поруч із портретом. Тепер відвідувачі знають - таким український гетьман точно не був.

Маркіян Перетятко, журналіст:

- А цей зал безпосередньо присвячений подіям полтавської битви. Жоден з цих експонатів не змінювали з 50-х років минулого століття. На вході тут стоїть російська гармата 18 століття, а кожна з цих картин містить зображення Петра Першого.

На цьому полотні радянський художник зобразив шведських генералів, які складають зброю перед російським царем. Поруч із Петром - козацький ватажок Семен Палій. Тут історична правда поступилася ідеології, вважає історик.

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, дослідник періоду козаччини:

- Взагалі за тогочасною ієрархією не міг козацький полковник їхати відразу ж другою особою за царем, за монархом.

Багато заідеологізованості було в картинах радянських художників, які виконували соціальне замовлення. Єдине зображення Івана Мазепи у залі - так само недостовірне. Змінили лише напис, але сам гіпсовий рельєф лишили. Адже його вважали зображенням гетьмана впродовж двох сотень років.

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, дослідник періоду козаччини:

- Це - єврейський купець 19 століття, який мав також прізвище Мазепа. І французький мандрівник Україною Норблен зобразив його у своєму альбомі, намалював його як гетьмана Івана Мазепу. Тобто ця легенда йде з девятнадцятого століття.

Керівник музею визнає - не всі експонати є історично правдивими. Але тепер вони самі по собі стали цінними з точки зору історії.

Наталія Білан, директор заповідника "Поле Полтавської битви:

- Звичайно, частина експонатів залишається. І ця частина експонатів, це те, що є в фондах нашого музею, і ті картини - це твори мистецтва, це роботи відомих майстрів і вони звичайно в експозиції музею залишаються.

А відвідувачам музею залишається уважно стежити за написами, аби розуміти, де пропаганда ще радянських часів, а де просто помилка.

З Полтави - Маркіян Перетятко, Євген Сакун, К1.

Чи міг Карл 12-й перемогти у цій битві? Наші кореспонденти з'ясовували, чому полтавська битва закінчилася саме так. Ми розкажемо про тактику і стратегію цього бою. Завтра в "Одному дні" - наступна частина серіалу "Битва за Полтаву".