Схід і захід разом. Вересень 39-го у радянські часи називали "золотим". Сімдесят років тому об'єдналися в один кордон дві частини України. Рішення про перехід українських земель від Польщі до СРСР у Львові прийняли після того, як Галичиною пройшла мільйонна Червона армія. Це було виконання таємної домовленості СРСР та Німеччини про поділ Польщі. Тож чи був союз двох гілок українського народу взаємним? Дивіться далі.

Ось кадри осені 39-го. Радянські війська пройшли Галичиною майже без зупинок до самого Львова.

Польська армія вирішила не чинити опору за явно нерівних сил, а місцеві мешканці переважно тепло зустрічали тих, хто обіцяв землю селянам, а фабрики - робітникам.

За час усієї операції цьому чоловікові жодного разу не довелося стріляти - не було потреби. Тодішній рядовий механізованого полку з-під Києва з радістю пригадує зустріч з земляками.

Яків Біда, солдат Червоної армії в 1939 році:

- Люди нас встречали с цветами - они уже знали, что советские войска идут: "Товарищ, товарищ." Люди к нам душой обращались. Люди надежду имели. Потому, что польськие власти сильно прижимали крестьян".

Утім, не всім ті події здаються такими радісними як сімдесят років тому. Нещодавна реконструкція подій "Золотого вересня" у центрі Львова викликала в людей суперечливі спогади.

Володимир Кузимків, свідок входу Червоної армії до Львова в 1939 році:

- Через два тижні, коли радянська влада вже тут зупинилася, всіх тих, хто зустрічав її з синьо-жовтими прапорами, з портретами Шевченка - всі були арештовані.

Організатори акції демонстрували: радянські вояки в Галичині були зовсім не визволителями, а окупантами.

Відповідь на питання, чим був вхід Червоної армії на територію західної України в 39 році, можна знайти у документах тогочасного радянського керівництва. Їх розсекретила Служба безпеки України рівно до сімдесятої річниці з часу цих подій.

Один з таких документів - зашифрована вказівка з Москви, датована 15-м вересня - тобто якраз напередодні військової операції у Західній Україні. Нарком внутрішніх справ Союзу Лаврентій Берія наказував розпочати негайні масові арешти.

Олександр Іщук, начальник відділу архіву СБУ:

- Завданням Червоної армії було припинити спротив польської армії. Що й було зроблено. Завданням НКВД було вже інше - боротися проти людей, яких вважали по-антирадянському налаштованими. Планувалося встановити свою владу, свою адміністрацію, одразу ж заборонити всі громадські організації - навіть під репресії потрапили члени Комуністичної партії Західної України.

Історик упевнений - раділи приходу Червоної армії насамперед незаможні галичани - селяни та робітники.

Тобто ті, кому вже не було чого втрачати у капіталістичній Польщі. І ті, хто знав про умови життя в Радянській Україні зі слів агітаторів.

Маркіян Перетятко, Віталій Кубліков, Євген Сакун, Тарас Ткач, К1.