В Україні більше не буде одягу з second hand'ів

"Секонду" ні - постановив Кабмін. Тепер в Україну ношений одяг не завозитимуть. Так уряд переймається про вітчизняного виробника. У постанові так і пояснили, що все це зроблено на благо української легкої промисловості. Мовляв, її треба всіляко підтримувати. Нехай українці носять своє - рідне. Тим паче фінансова криза на дворі. Ми вирішили перевірити, наскільки сьогодні розвинена індустрія одягу в Україні.

Алла Щоличева, журналіст:

- В обновки вітчизняних виробників ми вирішили вдягнути цього симпатичного манекена. Комплектувати гардероб українського чоловіка починаємо зі шкарпеток. Такі знайти досить легко. Ними торгують на кожному базарі. А ціна - 5 гривень.

За сорочкою рушаймо до магазину. Тут вибір, як на ярмарку. Навіть у чоловіків очі розбігаються, спочатку від кольорів. Все зроблено в Україні. Щоправда з голландських тканин.

Валентин хизується - такі українські сорочки навіть за кордоном популярні.  

Валентин Олещенко, директор підприємства з виробництва одягу:

- Вы нашу рубашку можете пойти купить, например, в Париже. Она правда там может быть под каким-то другим брендом.

Нам директор підприємства пропонує таку ж саму сорочку, що й на ньому. За неї віддаємо 101 гривню. До сорочки підбираємо краватку - ще плюс шістдесят шість гривень.

А це вже інший столичний магазин. Тут продають штани. Продавець-консультант одразу дивує. Адже пропонує нам ближче роздивитися українські джинси.

Вони зроблені з німецької сировини за німецькими викрійками. Але руки, що їх створили - наші. Тому етикетка - українська. Весь вибір класичних брюк - це дві моделі. Штани теплі і добротні - запевняє продавець. Беремо класичні брюки за двісті сімдесят п’ять гривень.

За взуттям, ми зазирнули до цього магазину. Тут товар, який зшили на фабриці в Броварах, це під Києвом. На полицях кросівки світових марок - Diesel та Levi's. Їхня ціна - півтори сотні гривень.   Все якісне та перевірене часом, переконує продавець. Її чоловік це взуття носить вже не перший рік. Всі черевики з натуральної української шкіри. Обираємо чи не найдорожчі.

Взуття нам обходиться у двісті сімдесят гривень.

І нарешті верхній одяг. Такі пальта створюють у Запоріжжі. Про те, що там слідкують за модою знає Галина Степанівна - продавець з київського магазину. От наприклад, короткі моделі для водіїв, щоб зручно було. Та класичні. Обираємо класику. А це ще дев’ятсот гривень. 

Це був останній штрих гардеробу по-українськи. Повний чоловічий комплект нам обійшовся трохи більше ніж у тисячу шістсот гривень. 

Алла Щоличева, Сергій Дубінін, Василь Меновщиков, К1