Головна Мапа сайту Контакти
RSS
10 липня 2009
Один день. Україна

Виповнилося 37 років з дня першого ядерного вибуху на території України

22:03

Сьогодні виповнилося 37 років з дня першого ядерного вибуху на території України. Саме так - 72-й рік. Він був ретельно спланований. І стався не дуже далеко від Чорнобиля.

За два роки до того на Харківщині відкрили унікальні поклади газу - вчені підрахували, що під землею - 300 мільярдів кубів блакитного палива. Але у 71-му сталося лихо - газ вирвався назовні.

Тоді всі навколишні селища попередили - світло не вмикати, не курити, хати не опалювати. А вже за добу, аби не сталося вибуху, вирішили підпалити струмінь палива, що бив з-під землі.

Ще рік чиновники разом з вченими радилися, що робити з цим факелом. І зрештою вирішили - відмовитися від консервативних способів гасіння і спробувати експериментальний. Проект назвали "Факел". А розповіли про нього лише після розпаду Радянського Союзу. Про харківську Хіросіму детальніше - Алла Щоличева.

Це кадри підземного ядерного вибуху. Таку саму картину сімдесят другого побачили жителі села Першотравневе, що під Харковом. Тоді радянські вчені підірвали майже чотири тисячі тонн тротилу. У такий спосіб вони намагалися припинити витікання газу зі свердловини.

Надсекретну операцію "Факел" провели саме тут. Це і є місце ядерного вибуху. Зараз його навіть важко відшукати серед бур'янів. А про те, що тут сталося, нагадують лише шмат труби та ця табличка. Але вже за 500 метрів звідси починається село. Де і зараз живуть люди.

Наталі було двадцять, коли рано-вранці до будинку постукали. Порадили зібрати документи та харчі. Її родину разом з іншими односельцями посадили в автобус і вивезли. У сусіднє село. За п'ять кілометрів.

Наталя Таран, жителька с. Хрестище:

- Ми сиділи там коло школи, там лавки були. І воно так назад, а потім вперед, а потім знов назад - такий поштовх був. Всі побачили, як піднялася вгору хмара чорна, стовбур високо-високо, і пішов туди в сторону.

Він і зараз пам'ятає, як напередодні вибуху селом їздили військові машини, ходили наряди міліції та літали вертольоти. Від допитливих мешканців приховували все про спецоперацію.

В'ячеслав Бутенко, мешканець С. Хрестище:

- Та тут дід один у нас Гвоздік був, Пилип. Так в кукурудзі сховався. Так його вертольотом забрали і вивезли.

То були найпростіші заходи безпеки. Ніякої загрози не існувало, а проблему надумали. Так вважає науковець Олександр Мазілов. Саме він досліджував наслідки мирних ядерних вибухів в Україні.

Олександр Мазілов, начальник лабораторії радіаційних досліджень:

- Цель его была, чтобы погасить фонтан. А конкретно - сдвинуть породы и забить вот это отверстие, через которое выходил этот газ. В то время уже испытывались и гораздо более серьезные Хиросима и так сказать, Нагасаки, в три раза или четыре больше там взрыв. Но этот заряд относится к разряду малых.

Тим не менш, сила вибуху була така, що на жодній хаті в селі не залишилося цілого комину. Побиті шибки та обвалена стеля - В'ячеслав Бутенко тоді не впізнав свій новенький будинок.

В'ячеслав Бутенко, мешканець С. Хрестище:

- Там стояло ліжко. Все упало на нього. Якби вночі, то там би і поховали.  

Повернутися селянам дозволили вже за дві години після вибуху. Відтоді пан В'ячеслав щороку латає тріщини на будинку.

Над ядерним вибухом працювали найсвітліші голови Союзу. Проте стихія виявилася сильнішою. Завдання не було виконане. Тільки за рік газ перекрили перевіреним способом.

З Харківщини Алла Щоличева, Олександр Яновський, К1.

Цікава деталь. Коли жителі навколишніх селищ дізналися про вибух, вони почали вимагати особливий статус. Утім довести, що постраждали, змогли лише на початку незалежності України.

А харківські газети, згадуючи ті події, вказують ще на один важливий момент. Тамтешні журналісти розповідають, що ледь не всі жителі села Хрестищі - близького до місця вибуху - згодом померли від онкологічних захворювань.

Лишається тільки здогадуватись, про які ще експерименти ми не знаємо.