Керувати двома потягами одночасно і при цьому не сидіти за кермом жодного з них. Це не фокус, а щоденна робота машиніста фунікулера. Щоб управляти залізними вагонами, цим людям не потрібно мати навіть водійського посвідчення.

До того ж керувати фунікулером не вчать на жодних курсах країни. "К1" продовжує серіал "Оце так професія". Хто і як насправді керує фунікулером - знає Тетяна Штан.

Люди, які сидять ось на цьому місці, називаються операторами фунікулеру, вони керують лише ось цим важелем - закривають та відкривають двері, а ось машиніст знаходиться зовсім поза транспортним засобом, он у тому кабінеті.

Професійними машиністами фунікулера є всього 4 людини в Україні. Ольга Полякова - одна з них. Непересічний фах вона опанувала за два місяці.

Ольга Полякова, машиніст фунікулера:

- Учимся мы здесь, без отрыва от производства.

Ольга керує одночасно двома підйомниками - їх дані висвічуються на пульті окремо для лівого та правого вагонів.

Ольга Полякова, машиніст фунікулера:

- Правый вверх, левый вниз, готовность правого и левого есть, на вагонах есть колеса направляющие, и он может ехать только по правой и только по левой стороне.

Зараз фунікулер працює в автоматичному режимі. Тож натискати треба всього на три кнопки.

Ольга Полякова, машиніст фунікулера:

- Кнопка сигнал, подаем сигнал к отправке вагона, и прибытие, и кнопкой отправки вагона даем толчек. Под нами непосредственно находятся 3 колеса и тросс, он двигатель перетягивает.

Будь-який збій в електропостачанні - і Ольга повинна переходити на ручне керування. Ось цей важіль - майже як газ в автомобіля, максимальна швидкість підйомника - 7,2 км на год. А ось це гальма. Всі інші кнопки краще не чіпати.

Ольга Полякова, машиніст фунікулера:

- Это такие страшные кнопки, что лучше не надо. Это аварийная остановка, если не срабатывают эти кнопки, то мы можем остановить.

Цей телефон - прямий зв'язок Ольги з підйомниками. Оператори фунікулера сповіщають машиніста про готовність до від’їзду та про проблеми на дорозі.

Ольга Полякова, машиніст фунікулера:

- Бывает, они мне рассказывают, что происходит на путях, там пьяные или не пьяные, надо остановить или не надо, может, ветка упала на пути, бывает, вагончик остановится, и я спрашиваю, что случилось.

За чотири роки роботи Ольга не пам’ятає жодного екстремального випадку, хоча пасажири постійно гадають - скільки разів падав фунікулер? І ось відповідь - жодного.

Тетяна Штан, Володимир Самченко К1.