Головна Мапа сайту Контакти
RSS

Новини каналу

10 кращих екранізованих книг

10 кращих екранізованих книг

29 листопада 2018 | 12:47

16 жовтня виповнилося 167 років з дня виходу в світ роману англійської письменниці Шарлотти Бронте "Джейн Ейр". За ці роки книга стала одним з найпопулярніших творів світової літератури. "Джен Ейр" незмінно присутня в списках "Кращі книги", "Улюблені книги", "Книги, які повинен прочитати кожен", займаючи в них найвищі рядки. Сьогодні ми публікуємо ще один рейтинг, який неможливо було б уявити без цього роману.

1. "Джен Ейр", Шарлотта Бронте. Дивіться в суботу о 23:50 на К1!

Після виходу на екрани в 2011 році нової екранізації роману з Міа Васіковська та Майклом Фассбендером в головних ролях заповзятливі британці придумали ще один спосіб, щоб заробити на цьому знаменитому творі. Вони створили літературно-кінематографічний тур "Brontë Trail" слідами Джейн Ейр. В екскурсію включено місця, які якимось чином пов'язані з життям Шарлоти Бронте та її героїні, а також місця зйомок фільму. Загалом подорож займає 7 днів, але туристам надається можливість відвідати тільки певні місця з туру. Особисто ми точно не відмовилися б відвідати замок, в якому знімався фільм.

2. "Гамлет", Вільям Шекспір

Власне кажучи, якби ми суворо дотримувалися статистики, наш рейтинг складався б виключно з творів Шекспіра. Книги інших письменників не мали б жодного шансу сюди потрапити, адже за числом екранізацій Шекспір - беззаперечний лідер. "Гамлет", "Макбет", "Ромео і Джульєтта", "Отелло" - кількість екранізацій цих творів вимірюється десятками. Щоб не робити наш список надто одноманітним, ми вирішили включити в нього лише один твір великого драматурга. Та й на ньому не будемо довго зупинятися, тільки згадаємо, що різні інтерпретації "Гамлета" виходили на екрани 91 раз. Навряд чи якомусь іншому літературному твору коли-небудь вдасться побити цей рекорд. Втім, хто знає?

3. "Три мушкетери", Олександр Дюма


Спочатку роман "Три мушкетери" публікувався по главам в одній з французьких газет. У контракті Дюма з видавництвом було обумовлено, що оплата здійснюється за кількістю рядків. Щоб заробити побільше грошей хитрун Дюма ввів до сюжет персонажа на ім'я Грімо, небагатослівного слугу Атоса, який говорив і відповідав на питання виключно односкладово - "так" чи "ні". А ось в романі "Двадцять років потому" Грімо говорив набагато більше, адже за цей роман письменникові платили вже за кількість написаних слів.

4. "Собака Баскервілей", Артур Конан Дойл

Розповіді про Шерлока Холмса Артур Конан Дойл вважав розважальним чтивом і говорив, що вони відволікають його думки від більш серйозних речей. Більш серйозною річчю був великий історичний роман, який письменник мріяв створити. Тому в 1893 році, через два роки після виходу першого оповідання про слідчого, автор прийняв рішення вбити свого героя. Однак, англійці були настільки обурені вчинком письменника, що країну охопили справжні акції протесту. Двадцять тисяч читачів відмовилися від передплати журналу "Стренд", в якому друкувалися розповіді про Холмса, натовпи людей кожного дня збиралися біля редакції та скандували "Поверніть нам Холмса!". Письменникові навіть погрожували фізичною розправою, якщо він не воскресить свого героя. Остаточно ж долю слідчого вирішила англійська королева. Вона надіслала Конан Дойлю листа з проханням повернути Холмса до життя. І в 1900-му році воскресіння Шерлока Холмса відбулося - в романі "Собака Баскервілей".

5. "Анна Кареніна", Лев Толстой


На створення "Анни Кареніної" Толстого надихнув ні хто інший, як Олександр Сергійович Пушкін, а точніше один з незакінчених його творів. Одного разу Лев Миколайович взяв книгу "Повісті Бєлкіна" і навмання відкрив її. Погляд його впав на уривок, який починався словами: "Гості з'їжджалися на дачу". Толстой був у захваті від цієї фрази. "Ось як треба починати, - писав Толстой. - Це одразу зацікавлює читача з самого початку. Інший би став описувати гостей, кімнати, а Пушкін прямо підходить до справи... Я мимоволі, ненавмисно, сам не знаючи навіщо і що буде, задумав героїв та події, став продовжувати, потім, зрозуміло, змінив, і, раптом, зав'язалось так красиво та круто, що вийшов роман, який я нині скінчив начорно, роман дуже живий, гарячий і закінчений, яким я дуже задоволений і який буде готовий, якщо Бог дасть здоров'я, через два тижні".

6. "Знедолені", Віктор Гюго

Коли роман "Знедолені" вийшов у світ, Віктор Гюго був у відпустці. Однак, письменникові кортіло дізнатися, як же публіка прийняла його твір. Тому він надіслав своєму видавцеві телеграму із запитанням. Телеграма складалася з одного єдиного символу: "?". У відповідь видавець телеграфував: "!". Це листування увійшло в історію, як найкоротше у світі.

7. "Ідіот", Федір Достоєвський


Достоєвський так писав про свій твір: "Головна думка роману - позитивно зобразити прекрасну людину. Важче за це немає нічого в світі й особливо тепер... На світі є лише одне позитивне чудове обличчя - Христос". Саме риси Христа автор збирався втілити в земній людині - своєму героєві князі Мишкіні.

8. "Привид опери", Гастон Леру

В березні 1908 р. в одному з підземель Паризької опери був знайдений людський скелет. Директор театру, людина вкрай обережна, побоюючись скандалу, вирішив, що довірити написання статті про це можна тільки одній людині - журналістові Гастону Леру, який відомий своєю лояльністю. Він запросив Леру поглянути на страшну знахідку. Журналіст звернув увагу на вкрай незвичайну форму черепа і припустив, що, певно, померлий був дуже потворний. На мізинці трупа виблискував жіночий дорогоцінний перстень.

Гастон Леру був заінтригований страшною знахідкою і провів своє власне розслідування, в ході якого дізнався, що одним з архітекторів будівлі був чоловік зі знівеченим обличчям. Йому навіть доводилося носити маску, щоб не лякати людей своїм каліцтвом. Цей архітектор був закоханий в одну з хористок. Одного разу він заманив її до своєї домівки та протримав там під замком два тижні, потім несподівано відпустив, а сам зник. Ходили чутки, що він замурував себе в одному з закутків театрального підземелля. Ця історія так вразила Леру, що він поклав її в основу свого роману.

9. "12 стільців", Ілля Ільф та Євген Петров

Біографи вважають, що в Остапа Бендера був реальний прототип - товариш Ільфа та Петрова на ім'я Осип Шор, який був співробітником одеського карного розшуку. Шор розповідав, що в молодості, щоб заробити грошей, він видавав себе то за відомого гросмейстера, то за художника, а то й за підпільного антирадянщика. Після виходу роману Шор захотів у письменників "відступні" за авторські права. Ті ж, у свою чергу, категорично відмовлялися платити, стверджуючи, що образ Остапа - збірний. Зрештою, конфлікт було врегульовано, дружбу відновлено, правда грошей Шор так і не отримав.

10. "Великий Гетсбі", Френсіс Скотт Фіцджеральд

У більшості англомовних країн "Великий Гетсбі" - твір, який входить в обов'язкову програму з літератури в школах і коледжах. Роман, який вийшов в 1925 році, вважається типовим твором, так званої Епохи Джазу. Називається вона так тому, що в період між Першою світовою війною та початком Великої депресії, джазова музика не просто мала величезну популярність в Штатах, але і сильно вплнула на культуру країни в цілому.