Оце так професія! Реставратор

Наші наступні герої повертають життя предметам старовини. Їхній фах - реставратор. У них є свої таємниці не для широкого загалу, адже у кожного матеріалу - свої правила реставрації. Про тих, від кого залежить доля національного надбання - у сюжеті Тетяни Козирєвої.

Реставрація Скіфської пекторалі - його рук справа. Очистити від бруду, приклеїти відламану фігурку і копію навіки втраченого штифту - оце і вся робота над царською прикрасою четвертого століття до нашої ери. На цю, з його слів, не важку, утім надто відповідальну працю пішло пів року. Це точна копія ювелірного виробу по завершенні її реставрації.

Олександр Мінжулін, художник-реставратор:

- Я предложил ничего не трогать, потому что для того, чтобы ее выровнять, нужно было ее нагреть, если мы нагреем - мы нарушим структуру металла, а это не даст возможности провести точное исследование о состоянии произведения.

Експозиційний вигляд - не головне у процесі реставрації. Перш за все визначають автентичність і походження роботи, зупиняють руйнування часом. І лише після цього відновлюють втрачені елементи так, щоб їх можна було заново відтворити. Відновлені елементи помітні, якщо придивитися. Ось, наприклад, музейний експонат, відтворений на сімдесят відсотків.

Ірина Костюк, реставратор кераміки:

- Обычно таких восполнений не делают. А почему не делают? Это хулиганство! Гипс или гипсокартон тонировать будут в тон, который отличается от оригинала, поскольку делают доделку, а не подделку.

Реставратори спеціалізуються на матеріалі, з якого виготовлений твір. Наталя Ревенок працює з фарфором. Це майже як робота стоматолога - жартує майстриня. Деякі інструменти і матеріали ідентичні тим, якими користуються зубні техніки.

Наталя Ревенок, реставратор фарфору:

- Первый инструмент - это скальпель. Все это наращивается, шлифуется, потом тонируется, вскрывается лаком. Над маленькой деталькой можно неделю просидеть, чтобы сделать ее идеальной.

Копіткий, марудний і довготривалий процес реставрації - для посидючих.

Цей ремінь від сумки рік реставрували троє майстрів. Під мікроскопом вони бур-машинкою і систолою видаляли корозію. Робота ще й досі триває, наприкінці її металеві заклепки покриють полімерним лаком.

Експонат із дев'ятнадцятого сторіччя - сумка лісничого - зношена до дірок. Щоб показати якою вона була, під час реставрації залишать частину латок - свідчення прижиттєвого ремонту.

Олена Гаврилюк, реставратор шкіри:

- Следы использования мы оставляем. В частности этот картон для крепления - он не несет никакой функции, мы можем его оставить.

Навчаються на реставратора шість років. Першу практику довіряють новачкам лише на старших курсах під пильним наглядом викладачів.

Тетяна Козирєва, Сергій Дубінін, Олександр Пономарьов, К1.