Головна Мапа сайту Контакти
RSS
26 серпня 2009
Один день. Україна

Крила України. Військова авіація

21:10

Винищувачі - у спадок. Наш наступний сюжет серіалу "Крила України" - про військову авіацію. Це легендарні Су-25 та Міг-29 - основні машини, які пілотують українські бойові льотчики.

Однак деякі з них навіть ніколи не сиділи за штурвалом новенького літака. Зараз, якщо сказати м'яко, над військовою авіацією густішають хмари. Розігнати які має держава, вклавши мільйони гривень. На чому нині захищають українське небо - бачила Алла Щоличева.

Винищувачі, гвинтокрили, транспортні літаки та морська авіація - побачити стільки військової техніки в одному місці - справжня вдача.

Це підготовка до параду в одній з авіаційних частин на Київщині.

Ці найкращі крилаті машини звезли сюди чи не з усієї країни. Репетицію параду люди в погонах сприймають наче особисте свято: держава виділила гроші, і пілоти можуть літати.

Іноді Олександр місяцями не піднімається в небо. Він один з найкращих бойових льотчиків, пілотує винищувач Су-25.

Олександр Дяків, штурман бригади:

- Ми розуміємо, що постачання не намічається до кінця року, і тому ми в кожний політ намагаємося максимум з нього вижати, щось навчитись, щось нове для себе, когось навчити, щоб себе підтримувати!

Цей літак створили ще для війни в Афганістані. Більше двадцяти років машина на озброєнні української армії. Вона надійна, запевняє пілот, але трохи застаріла.

Олександр Дяків, штурман бригади:

- Модернізація кожного літака, по суті, по грошах вона не дорога, і тривалість модернізації одного Су-25 - дві неділі всього на всього, за 14 днів завод виконує завдання.

Руки, серце та ентузіазм льотних техніків - і українські винищувачі піднімаються в небо. Чоловіки з інструментами доглядають за військовими літаками, як за жінками.

Цей винищувач Міг-29 - найновіший літак в авіаційній бригаді. Йому 18 років. Відтоді, коли українська авіація стала незалежною, пілоти не пам'ятають надходжень нової техніки. Лише ремонти.

Він жодного разу не сидів за штурвалом новенького літака. Підполковник Кравченко мріє, щоб його Міг-29 не підводив ще кілька років.

Володимир Кравченко, командир ескадрильї:

- От ви були б згодні заплатити 5 гривень в місяць, щоб підтримати армію? І оператор, мабуть, згоден. І кожен пересічний громадянин згоден заплатити. Мабуть, і всі платять. Але літаків чогось немає нових. Ну а ці літаки ми, мабуть, ще будемо довго експлуатувати.

Літаки командир бригади порівнює з автівками. Скільки б їм не було років, після ремонту - сідай і лети. Однак підтримувати належний стан бойової техніки військовим дедалі складніше.

Після репетицій і святкувань в цій частині знову закінчується пальне і настають нельотні тижні, а інколи і місяці. З-за штурвалів бойові пілоти повертаються в класи. Вкотре повторювати теорію.

Алла Щоличева, Вадим Свиридонов, К1.

- Ну й для розуміння - цього року уряд на пальне виділив 39 мільйонів гривень, тим часом як минулого - у п'ять разів більше.

- Таким чином, наші льотчики-винищувачі на рік матимуть аж по 7 годин нальоту. Тоді як Росіяни - 100 годин. І для порівняння - льотчикам країн НАТО виділяють по 180 годин на рік. Ми ж розуміємо: чим більше пілот в небі, тим він професійніший.

- Завтра у "Крилах України" дивіться чергову історію - про надлегку авіацію. Там все набагато краще. І літають скільки хочуть, і літаки будують, і навіть у США їх продають!